Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Как я купила кодеин и устроила себе спа процедуры
Закладки, мой страшный секрет... Так началось все – с той маленькой пачечки, которую мне впарили однажды на улице. Мне было шестнадцать, я была наивной и глупой. Наркотики для меня существовали только в кино, но тут я столкнулась с жесткой реальностью. Рука, держащая деньги, и рука, передающая мне эту пачечку, скрепленную резинкой, воплощали мои мечты о новых ощущениях.
Следующей фазой стала идея вмазаться, чтобы еще сильнее расколбаситься. Я взяла иглу и вколола себе первую дозу кодеина. Таким образом началась моя дружба с наркотиками. Мое тело и разум погрузились в дурман, и я испытала то, что раньше считала недостижимым.
Но этот мир быстро начал меня преследовать. Кодеин стал слишком слабым, и я поняла, что мне нужно что-то новое, что-то более мощное. Мой дилер предложил мне кикер кокаин, и я не смогла отказаться от соблазна. Теперь я шанила каждый день, постоянно искала возможность втянуться в этот затягивающий вихрь.
Моя жажда адреналина и новых ощущений не знала границ. Героин стал моим следующим шагом. Чувствуешь, как второй ставится в жилу, и ты уже не можешь остановиться.
Но даже в темноте я нашла свою искру – спа процедуры. Сколько времени я провела, впадая в нирвану, когда наркотик проникал в мою кровь! Спа процедуры стали лучшим способом расслабиться после дня, проведенного в андеграундном мире наркомании. Я создала себе собственное спа, где вмазывалась на полную катушку.
Но беспощадная жизнь наркомана требовала свою цену. Я стала изгоям, и мои руки были покрыты шрамами от игл. Мое тело было истрепано и измождено, а мой разум был поглощен только одной мыслью – где достать следующую дозу. Я знала, что погибаю медленно, но все равно не могла остановиться.
И тут наступило время расплаты. Наркотики, которые я покупала, часто оказывались некачественными. Мои дилеры впаривали мне подделку, и я не могла больше найти удовлетворение в своем тяжелом пути. Я поняла, что с этой жизнью я не смогу продолжать. Но темные воспоминания моей жизни наркоманки не покидают меня. Они напоминают мне, как я потеряла контроль и как беспощадная реальность настигла меня в том самом спа, где я надеялась найти уединение и покой.
"Звезда, блестящая в темноте ночи, таит в себе опасность. Лучше упасть на землю, чем сгореть в бесконечности." |
